Наявність емоцій відрізняє людину від світу тварин. Ми народжені, щоб відчувати світ навколо, пізнавати його як з практичної сторони, так і зі сторони емоційної. При народженні дитина орієнтується в навколишньому середовищі виключно та основі емоцій та почуттів, які пов’язують його з матір’ю. Наскільки тісний зв’язок і взаємодія між ним та мамою, настільки дитя може відчувати себе в безпеці та любові. Базові емоції новонародженої дитини – любов та безпека. Це і є основа основ.

Експерти та лідери думок

Найближчі події

Переглянути ще Переглянути ще

Емоції та почуття

Ти знаєш напам’ять улюблений фільм і все одно плачеш під час душевної сцени? Або слухаючи історії тих, хто пережив трагедію? І не приховуєш сльози радості на святі в дитячому садку, де твоя дитина виразно читає віршик? Це і є емпатія.

Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його біль. Натрап на кожен камінь, об який він спіткнувся.

І тільки після цього говори, що ти знаєш, як правильно жити.

Далай Лама

Що таке емпатія?

У перекладі з грецької це почуття, пристрасть. Це здатність, уміння відчувати те, що переживає інша людина. Навіть якщо ти ніколи не бував в його ситуації, ти немов бачиш її через себе, розуміючи стан співрозмовника та відчуваючи ті ж емоції, що й він.

Багато хто подумає: «Бідні емпати! Навіщо мені це? І так вистачає приводів для переживань!»

Насправді це дар. Хтось його не має і не вміє так глибоко відчувати й відгукуватися на чужий біль чи радість. Ні, співпереживають зазвичай охоче, а співрадіти в багатьох не виходить.

Цікавий факт: в Америці у статутах багатьох компаній прописано, що співробітники повинні транслювати оточуючим гарний настрій і посміхатися, а за похмуре та незадоволене обличчя й такі ж висловлювання можуть і звільнити!

Чому зараз важливо розвивати емпатію?

Емпатія – наша вроджена здатність, яка закладена в людей Творцем. Цю думку, зокрема, обґрунтовує у своїй книзі «Відбиваючись у людях: чому ми розуміємо один одного» Марко Якобоні. Він – професор Каліфорнійського університету, вивчає психіатрію і нейробіологію. Учений звернув увагу, що людина при спілкуванні з іншими віддзеркалює чужі жести й рухи. Є навіть наука жестів, знаючи яку, можна мало не управляти співрозмовником.

Але це чиста техніка й тонка робота підсвідомості, уміння розуміти яку людство згодом майже втратило, а тепер вивчає заново.

Основна маса людей – егоїсти. Відомо, що читання книжок розвиває здатність відчувати. Озирнись навколо. У твоєму оточенні всі читають книжки?

Витісняють читання більш швидкі заняття: перегляд відеороликів у соцмережах, листування в чатах методом кодувань типу «спс – бдл». Хто не розшифрував? Це спасибі і будь ласка. Які тут книги!

Люди перестають відчувати потребу в якісному спілкуванні. Є ж смартфони! Так віртуальний світ швидко замінює реальний. Ми стаємо інтровертами, і нам із телефоном ніхто не потрібен: нам добре удвох.

Бувають моменти, коли раптом так захочеться дружньої теплої руки на плечі та живих слів підтримки й підбадьорення! Але поруч друзів немає: усі дружать із телефонами. І тобі здається, що всі навколо черстві й бездушні, у тому числі й ти! Ти сто років не спілкувався з тим і з тим, давно не дзвонив нікому. «Треба щось робити!» – вирішуєш ти… і знову утикаєшся в екран свого смартфону.

Якщо винести за дужки особисті відносини, як пережиток минулого, то все одно вигідніше бути емпатом. Якщо ти розвиваєш бізнес або працюєш у колективі, потрібно розуміти партнерів і колег і вміти ефективно з ними взаємодіяти. Тобі потрібен не відхід від реальності, а результат. І причетність, продовження співпраці. Це можна здійснити тільки при розвиненій емпатії.

Принципи емпатії та її користь для людини і суспільства

  • Щирість.

Удавана увага до людини насторожить її, а відсутність бажання зрозуміти її просто відштовхне. Якщо запитав: «Як справи?», а тобі почали детально відповідати на питання, май терпіння вислухати, при цьому не позіхаючи, а висловлюючи щирий інтерес. Але не перестарайся (награність співрозмовник завжди відчуває), інакше розмова або сильно затягнеться, або людина образиться.

  • Співпереживання.

Тобі довірили якусь особисту історію, і ти, дивлячись на неї з боку, відчуваєш, що людина тут вчинила неправильно. Постарайся її зрозуміти, а не добити приблизно таким висновком: «Ну що я тобі скажу – ти сам винен! Потрібно було…» Тебе не просять поставити оцінку! Ця фраза недоречна, тому що не можна повернутися туди і вчинити інакше. Мабуть, тоді людина вважала, що чинить правильно, або не могла зробити інакше.

  • Він – не ти.

І ти – не він. Можливо, ти б повівся по-іншому, але твій співрозмовник мислить, відчуває, чинить не так, як ти. Він має право бути собою. Завжди у спілкуванні з людьми пам’ятай це і не лізь із розумними порадами, поки тебе не попросять щось порадити.

Як розвинути цінний навик емпатії?

Тут нам потрібні поради практикуючого психолога, для якого психологія стосунків – тема багаторічного вивчання. Звернемося до рекомендацій Дена Дубравина, тренера з емоційного інтелекту, автора багатьох книг про управління емоціями.

Він виділяє в роботі з розвитку емпатії 6 етапів.

  • Усвідомлення власних почуттів.

Якщо не розумієш себе, як зрозуміти іншого? Аналізуй свої почуття, знаходь їх причину і спостерігай за їх розвитком.

  • Уважне спостереження.

Спілкуючись із людьми, звертай увагу на найдрібніші деталі. Це стосується міміки, жестів, особливостей реакції, інтонації голосу. Склавши всі ці спостереження разом, можна зрозуміти почуття людини в даний момент.

  • Інтерпретація.

Ти, як тобі здається, зрозумів емоційний стан того, з ким говориш. Запитай у нього: «Чи правильно я зрозумів, ти зараз відчуваєш_____?» Оповідач відкоригує твою версію або підтвердить її.

  • Уміння бачити світ очима співрозмовника.

Це те схоже на акторську майстерність, коли ти «надягаєш взуття іншої людини і йдеш її шлях».

  • Емоційне злиття.

Тут потрібно стати зі співрозмовником одним цілим. Це непросто: пережити те, що й він, але не впускати ці переживання в серце.

  • Управління емпатією.

Уміючи розуміти внутрішній стан іншої людини, ти можеш занурюватися в нього та легко «виринати». Тому спостерігай не тільки за співрозмовником, а й за собою, начебто дивишся на себе зі сторони.

Відклади свій смартфон і поспостерігай за людьми. Ти побачиш і невдоволення, і горе, і радість, і щастя, відчуєш, що у світі стільки злого й доброго! І зрозумієш, що ти живий.