У перекладі з грецької слово характер – це прикмета, відмітний знак. У кожного риси характеру й набір психічних властивостей індивідуальний, і це визначає, як особистість поводиться з іншими, як ставиться до себе, до навколишнього світу, до свого покликання.

Дуже впливає на людину виховання і середовище, в якому вона росте. Згадаймо Мауглі – хлопчика, якого виховувала вовча зграя. Він виріс спритним, безстрашним, витривалим – як вовк. Але у його «батьків» вистачило мудрості не зламати в ньому людину – справедливу, готову кинутися на захист слабкого і здатну очолити своє оточення, розумно їм керуючи.

Виходить, що за формування рис характеру людини в ніжному віці несуть відповідальність дорослі. Їх перше завдання – прищепити дитині принципи, за якими живе суспільство, і навчити жити відповідно до них.

Добре, якщо батьки й вихователі в дитячому садку – люди високоморальні, які живуть гідно. Та й вони не застраховані від того, що дитина не прийме їх науку і буде жити як хоче. І ще складніше, якщо виховують дітей ті, кого краще б не допускати до дітей.

Друге завдання дорослих – помітити в дитині гідності та розвивати їх, а також побачити недоліки й намагатися їх виправити.