Захист прав людини — основна мета Організації Об’єднаних Націй та уряду кожної країни. Однак механізм захисту прав людини далеко не завжди працює, як повинен. Попри безліч документів, що описують права і свободи кожного, ці права і свободи часто порушуються.
Розглянемо докладніше сферу правового захисту громадян з різних точок зору.
Порушення прав людини
Для того, щоб розібратися в питанні захисту прав людини необхідно для початку класифікувати основні різновиди цих прав. Умовно їх можна розділити на 3 ключові групи.
Особисті
Права на життя, свободу, недоторканність приватного життя, самостійне визначення національності, можливість говорити обраною мовою. Все що стосується особистого вибору людини та безпосередньо не шкодить оточуючим — належить до особистих прав.
Порушенням даної категорії прав буде обмеження свободи людини в будь-якому аспекті її життя. Кожен, хто зазіхає на життя, свободу, особисте життя і переконання людини є правопорушником.
Політичні
Право на використання державних послуг, участь в управлінні державою, за підтримки її громадян, а також абсолютне право на свободу думки й висловлювання. Створення медіа, поширення інформації, організація заходів — все це частина політичних прав.
Будь-яке обмеження свободи слова, перешкода участі у виборах і будь-які інші заходи, що вживаються для обмеження політичних прав є правопорушеннями. Якщо подібні злочини скоюються на державному рівні, людина може звернутися до Міжнародного суду з прав людини або попросити політичний притулок в іншій країні.
Соціальні
Цей різновид прав охоплює всі сфери людського життя, пов’язані зі взаємодією з оточенням. Надання та отримання послуг, придбання та продаж майна, праця, відпочинок, житло і т. д.
Порушеннями соціальних прав можуть вважатися спроби тим чи іншим чином позбавити людину можливості користуватися благами суспільства і створювати їх самостійно. Перешкода веденню бізнесу або працевлаштування, обмеження права на спілкування, заборона на відпочинок — все це злочини.
Кількість можливих порушень прав людини обчислюється сотнями. Крім усього перерахованого вище до них також відносяться тортури, дискримінація, забруднення екології, покарання без рішення суду і т. д. захищати права людини покликані державні та міжнародні інстанції.
Розглянемо докладніше ці види організацій.
Захист прав людини на державному рівні
Захист всіх видів прав кожної людини — це одна з основних місій держави. По суті, демократична держава — це угода, в якій громадяни платять податки й тим самим розраховуються за послуги із захисту їх прав.
Саме на державних структурах, таких як поліція і суди, лежить відповідальність за справедливе вирішення конфліктів і об’єктивний розгляд усіх суперечливих суспільних питань. Також тільки держава є юридичною особою, уповноваженою висувати звинувачення і приводити у виконання вироки.
Конституція і численні законодавчі документи говорять, що будь-яка людина може звернутися в держструктури зі скаргою на порушення своїх прав. І державні службовці зобов’язані будуть розібратися в ситуації та вжити всіх необхідних заходів.
Однак ця система часто не працює через недбалість, злий умисел і корупцію. Коли чиновники не виконують своїх обов’язків, на допомогу можуть прийти неурядові організації. Наприклад, юридичні компанії, які в судовому порядку домагаються матеріальної компенсації для людини, чиї права були порушені.
Якщо даний варіант також не виправдав себе, людина може вдатися до допомоги міжнародних організацій.
Захист прав людини на міжнародному рівні
З моменту виникнення Організації Об’єднаних Націй її діяльність була нерозривно пов’язана із захистом прав людини. Саме в деклараціях ООН міститься вичерпний список свобод на які може розраховувати людина, що живе в цивілізованій країні.
І в ситуаціях, коли держава не має сил відстояти права громадян, або самостійно порушує ці права, людина може подати звернення в міжнародні інстанції. Однією з таких інстанцій є Європейський суд з прав людини або ЄСПЛ.
Кожен громадянин країни, що входить до складу Ради Європи, має право подати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) скаргу на державу, якщо вважатиме її дії неправомірними. У разі, якщо суд винесе рішення на користь обвинувача, держава-відповідач повинна буде виплатити громадянину грошову компенсацію. За недотримання умов, висунутих Європейським судом з прав людини, держава може бути виключена з Ради Європи.
Ще однією великою організацією із захисту прав людини є Міжнародна федерація за права людини або FIDH. Крім безпосереднього захисту прав людей дана організація також займається громадською діяльністю, мета якої — розповісти якомога більшій кількості людей про їхні права і свободи.
Пріоритет дана організація віддає правозахисникам, мігрантам і жінкам. Попри такий вузький профіль, FIDH не відмовляє в допомозі іншим жертвам несправедливості. Організація висвітлює в ЗМІ суперечливі судові процеси, і повідомляє про них всі інші міжнародні органи правосуддя.
Це 2-ві найбільш масштабні інстанції, мета яких — захист прав людини. Однак по всьому світу існують сотні незалежних організацій, готових допомогти вам у складній юридичній ситуації
Підсумки
Тема правового захисту складна і багатогранна. Людина володіє широким переліком прав і свобод. Якщо знати їх детально і не дозволяти оточуючим порушувати, можна забезпечити собі дуже комфортне життя. Однак в деяких ситуаціях ви не зможете обійтися без чужої допомоги.
Благо, як в масштабах держав, так і в міжнародній спільноті є тисячі організацій і незалежних фахівців, готових прийти на допомогу в питаннях захисту прав. І завдяки їхньому досвіду ви обов’язково відстоїте свої свободи.
