Дуже часто віддалена робота все ж таки передбачає наявність робочого графіку, – наприклад, з 09:00 до 18:00 або позмінна, – то на практиці вона перетворюється на роботу за гнучким графіком, і, звичайно, у бік збільшення годин, які ми приділяємо робочим питанням. 

Треба підходити до цього питання з повним розумінням того, що робота є роботою, але й вашого права на особистий час ніхто не відміняв. Інакше віддалена робота або робота за гнучким графіком загрожує повністю розмити межі між робочим часом і часом на особисте життя. Водночас ці межі розмиває і сучасний стиль спілкування у месенджерах, які встановлені на кожному смартфоні або комп’ютері.

До прикладу, вашому колезі або керівнику щось прийшло на думку і він відразу цю думку передає в особистому повідомленні – і не важливо, що на годиннику вже за 21:00. Люди, які дотримуються ділового етикету, не дозволяють собі таких вчинків і тримають свої думки до 9-ї ранку або ж до початку робочого дня людини, якої стосується питання. 

Досить часто це правило порушується, і адресат повідомлення опиняється у незручному становищі – якщо повідомлення переглянуте, то потрібно негайно відповісти, так? Бо це неввічливо, особливо стосовно начальника. Ні! Неввічливо відривати вас від ваших особистих справ робочими питаннями, які мають вирішуватися у робочий час. Ви можете спілкуватися з дітьми, проводити час з друзями або приймати пінну ванну – і це Ваш час, який співробітники не мають права забирати. 

І йдеться не про те, що вам не платять за роботу в неробочі години – чітко проводити межу між робочим і особистим необхідно з психологічної точки зору.

Відволікатися від робочих питань потрібно, щоб зберегти свіжість мислення, не стати дратівливим буркотуном, якого «засмикали» до нестями, а також щоб уникнути професійного вигорання. Це не медичний стан чи діагноз. Професійне вигорання – це не хвороба, а явище, синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на роботі.