Сертифікат 50 грн бонусом при купівлі квітків на івенти МамаМожет
Подарунки від “Мама Может” – івент-агенства для молодих мам разом з дітками. Бронюйте квітки на події у Києві від нашого партнера!
У 21 сторіччі бути свідомим – модно. Все більше людей цікавляться темою саморозвитку, самопізнанням, психологією, духовністю, вірою, енергією. Ще вчора більшість заробляла гроші, щоб забезпечити собі безпечну старість, а сьогодні – навчились інвестувати в себе для подальшого розвитку. Духовність – поняття, що й нині викликає спори, різні тлумачення. Чи достатньо тільки медитувати, щоб вважатися духовною людиною, або потрібно освоїти певний набір духовних практик, які дозволяють пізнати таємницю буття?
Існує безліч теорій, вірувань, які в рамках своєї площі пізнання взаємодії людини та світу, тлумачать питання духовності. Хтось проходить болісний етап «переродження», коли події в житті змушують переглянути свій спосіб життя та мислення. Інші від самого початку йдуть за покликом душі, інтуїтивно спираючись на свої знання, відчуття, створюючи нові звички та пізнаючи себе глибше. Як же це все відбувається?
В собі з народження: люди, що відчувають більше
Духовність у сучасному тлумаченні – зближення людської особистості та її душі (духу), свідомого та несвідомого. Є люди, які з народження відчувають більше, мають дуже розвинену інтуїцію, відчутний зв’язок з природою, точно відчувають свої потреби та бажання. Про таких кажуть: інтуїтивні та чутливі.
Здобуток матеріальних цінностей та статусу в суспільстві сприймають, як підтвердження обраного шляху, аж ніяк не для відчуття власної ваги серед інших. Їм ближче бажання відчувати радість, задоволення від того, що вже здобуто, і не відволікатись на переживання через те, чого вони ще не мають.
Дух та особистість: дві частини одного цілого, які можуть бути роз’єднані
Інша категорія людей живуть більше розумом. Про таких кажуть: раціональні та логічні. В них більше «чорного» та «білого», правди й неправди, керуються зваженими, продуманими, логічними міркуваннями на основі здобутих ззовні знань. Нерідко ті, хто вміють заробляти великі гроші, концентруватися на амбіціях, прагнуть досягти високого соціального статусу.
І чомусь так відбувається, що саме ці представники на певному етапі трансформації задають собі питання: а що далі? Заради чого це все? Коли приходить розуміння, що життя кінцеве, приходить і усвідомлення, що жити хочеться інакше: простіше, спокійніше, щасливіше. Для більшості представників раціонального складу мислення з цих питань починається стадія духовного зростання: відновлення зв’язку зі своїм внутрішнім Я.
Духовний ріст – пізнання себе без містики та магічного мислення
Духовно зростає та особистість, що прагне глибоко пізнати своє власне Я. Усвідомити себе – відповісти на питання: хто я? Для чого я тут? Що я люблю? Що я хочу? Як мені добре? Що мене сповнює любов’ю, а що змушує згасати? Звідки береться мій ресурс – енергія та куди я його зливаю? Я роблю, що роблю, тому що мені це подобається або для того, щоб не здаватися невдахою?
Знайти відповіді на ці питання може людина, яка глибше відчуває свої страхи, упередження, що є в основі її світосприйняття. Здобути відповіді допомагає і психологія, адже це і є наука про душу. Проте неважливо, як саме людина дістає з себе ці відповіді, важливо, що вона стає більш свідомою.
Ознаки духовного росту: розвиток, вдячність та рух уперед
Бути духовним – не сидіти днями й ночами в блаженному стані нірвани, співаючи мантри (пісні на санскриті – прим. автора), вегетаріанство та пожертва всіх статків на благодійність. Духовність – це сила розуму на користь людства й власних потреб, правильне дихання, концентрація в умовах мультизадачності, медитація, розширення свідомості за рамки стереотипних норм, спорт, фокус на здорових звичках, вміння себе підтримати кожен день.
На шляху духовного зростання ти:
- Можеш прийняти те, що відбувається, а не постійно шукати шляхи, як цього уникнути
Духовна людина довіряє собі. Якщо стається ситуація, яка привносить смуток в життя, то перше, що відбувається – усвідомлення цієї ситуації. Без опору, нарікань та звинувачень.
По-друге, будь-яку ситуацію потрібно прожити, дати собі право на тривожність, страх, горе, занепокоєння тощо.
По-третє, задати собі питання: що я можу в цьому випадку зробити? Який урок я можу винести та повернути цю ситуацію собі на користь, хоча б в майбутньому. Це про довіру собі, а не «Всесвіт про мене піклується, я почекаю».
Різниця між рятівником і тим, хто тоне, тільки у ставленні до ситуації. Питання в тому, яку роль ти обереш, відчуваючи, що попав у шторм.
- Можеш відділити головне та напускне
Живучи розумом, ми є заручниками безлічі нав’язаних упереджень, знань та програм соціального виживання. Наскільки вони впливають на твої рішення можна відчути тоді, як знайдеш спокій розуму ти почуєш власний голос. Набути навичок сповільнювати безперервний потік думок допомагають техніки медитації. Постійний процес варіння думок в голові вимагає великої кількості енергії, яку ми зливаємо, навіть не усвідомлюючи цього.
- Маєш перевагу завдяки силі вдячності
Фокус уваги на тому, що вже є в житті замість того, чого немає. Без порівняння з сусідом чи колегою. Бути вдячним – бути сповненим відчуття існування тут і зараз, а не відлітати в мрії майбутнього чи втрати минулого.
Вчені штату Монтана знайшли взаємозв’язок між вмінням бути вдячним та добробутом. Люди, що розвивають і практикують стан вдячності регулярно, більше відчувають наповненість енергією, в цілому більше задоволені життям, рідше хворіють, фізично більш активні та краще сплять.
- Втрата цікавості до конфліктних ситуацій, пліток, звинувачень
Духовний ріст відбувається на тлі фокусу на важливих речах, виключаючи злив енергії на прагнення довести свою правоту, нарікання на несправедливість та пересуди. Важливо відчувати, наскільки оточення сприяє спілкуванню на спільні цікаві теми однодумців, без провокацій на хворі думки та дії.
- Відчуття єднання з природою та іншими людьми
Людина є продовженням природи, тож поважати її – не чинити шкоди та максимально сприяти збереженню власної планети. Любити людей – не виправдовувати їх, а намагатися усвідомити, що всі різні й кожен має право жити так, як сам обирає. Приймати вибір іншого – важливий навик духовного розвитку.
- Усвідомлення, що духовність і гроші не виключають один одного
Духовна людина не дорівнює бідна. Духовність далека від повного аскетизму та виключення задоволення та можливостей, які дарують гроші. Гроші – еквівалент матеріального світу, що дозволяє людині себе реалізувати повною мірою, бути корисним суспільству, допомагаючи тим, хто цього потребує. Багата людина не ставить собі за мету ще більше збагачення. Вона прагне інвестувати їх в себе, суспільство, світ.
Духовність не може бути визнана по зовнішнім ознакам.
Духовний ріст – свідоме життя з відчуттям «по душі», а отже так, як ми самі любимо та хочемо. Якщо я живу в злагоді зі своїм внутрішнім покликом, в моєму житті є багато любові. Є контакт із собою на глибокому рівні, з іншими людьми, я можу дозволити собі бути вразливим, адже не боюся, що мене образять. Я чуйний до своїх власних потреб, моя увага зосереджена на вдячності за те, що вже маю.
Комментарі