Сертифікат 50 грн бонусом при купівлі квітків на івенти МамаМожет
Подарунки від “Мама Может” – івент-агенства для молодих мам разом з дітками. Бронюйте квітки на події у Києві від нашого партнера!
Найменший за розміром, проте неосяжний за глибиною – людський всесвіт. Нас із вами більше семи мільярдів на планеті, у кожного своя історія. Щодня ми маємо змогу розмальовувати свій світ тими фарбами, які оберемо саме ми. Та іноді це роблять за нас інші. Чому віддаємо палітру фарб у чужі руки? Чому не обираємо яскраві кольори для себе власноруч?
Людина завжди обирає, як думати та відчувати, але більшість із нас робить цей вибір несвідомо. Це як раз за разом завантажувати один і той самий фільм та не помічати, що передивляєшся його вже в сотий раз. Відчуття чогось дуже знайомого присутнє, а от розуміння повтору все не настає.
Ми живемо в ілюзії залежності від зовнішніх обставин і так чіпляємося за різні відмовки, що не розуміємо, як стаємо заручниками власних обмежень.
Сформувати відчуття внутрішньої свободи можливо тільки тоді, як починаємо пізнавати себе справжнього та обираємо свою власну сторону.
Обрати власну сторону – прийняти себе
Далеко не кожен розуміє глибинне значення цієї фрази, а воно є комплексним та дуже змістовним.
Необов’язково подобатись усім, тим самим підлаштовуватися під оточення. Сподобайтесь собі щиро, по-справжньому. Прийміть той факт, що вам завжди є що сказати, ваші думки – важливі. Для когось вони – цікаві, а для когось – ні. І це нормально. Але вони мають вагу, насамперед, для вас.
Буває так, що наша самооцінка формується в нашій голові через оцінку інших. Таке собі критичне мислення в поєднанні критичного аналізу свого оточення і не тільки найближчого. Ми бачимо в людях дві сторони себе: те, що в собі любимо, і те, що в собі не приймаємо та, відповідно, пригнічуємо. Те, що ми думаємо про інших, стає нашою реальністю, мозок завжди знайде підтвердження нашим думкам. Те, що думають про нас інші – також. Тому так важливо зрозуміти себе: свої бажання, свої цілі, свої особисті уподобання.
Пам’ятаєте героїню Джулії Робертс у фільмі «Наречена втікачка»? Вона завжди обирала той варіант приготування яєць, що подобався її черговому нареченому. І тільки після того, як дівчина залишилась сама, почала пізнавати, що ж насправді вона любить більше: яйця пашот, яєчню чи скрамбл. Це дуже показний приклад, що відображає, як людина хоче бути зручною для того, схвалення кого вона потребує. І це не про любов, це про відсутність себе та власної цілісності.
У кожного з нас в душі є свої рани
У всіх нас больові точки, що роблять нас вразливими та змушують захищатися від «нападника». Можна взяти на себе сміливість та виокремити найголовніші, притаманні, так чи інакше, багатьом із нас: не почуваємо себе в безпеці, не відчуваємо себе досить цінними, потрібними, змістовними, боїмося, що нами знехтують, несемо тягар провини перед батьками, тому що були не досить хорошими чи розумними, не виправдали чиїсь сподівання. І проекція цих ран у кожної людини своя.
Відчуття знецінення може бути відображене в критиці оточуючих, у відмові прийняти те, що людина має право на власну думку.
Знецінення інших може проявлятись досить завуальовано, наприклад: «ти така змарніла та з сірим обличчям, ти втомлена?» або «дивись, така гарна сукня, якраз в твоєму стилі, трішки схуднеш і буде чудово на тобі сидіти». Так-так, нині модне слово булінг як раз і криється в таких от начебто незначних проявах, через які просочена токсичність та самоствердження за рахунок інших.
Таким чином ми через осуд, критику, «підколи» та напускне хвилювання за інших закриваємо від себе те, що дуже болить у нас самих. Це ми не дозволяємо собі відпочити, тому що не відчуваємо себе потрібними або ефективними. Це ми все ніяк не можемо схуднути та не приймаємо себе в тому вигляді, який є сьогодні. Ми відчуваємо на собі «несправедливість» всього світу і прагнемо полегшити свій тягар, розливаючи на інших своє незадоволення собою.
Порівняння – це шлях на дно власної самооцінки
Ви помічали, що в робочих колективах зазвичай прийнято говорити не про себе, а про тих, кого поряд немає? Плітки – це емоційна розвага для тих, у кого нічого не відбувається у власному житті. Обговорення невдач інших гріють душу тим, хто себе вважає не досить хорошим або, навіть, ні на що нездатним. Проте, такі рани зазвичай закриті від нашого усвідомлення, тому пізнати першопричину такого токсичного ставлення до інших дуже непросто.
Люди обирають осуд, замість того, щоб надихатися та самовдосконалюватися на прикладі успіхів інших. А все тому, що себе ми зазвичай порівнюємо з тими, кого вважаємо кращими.
Порівняння – це шлях в нікуди, адже порівнювати себе ми маємо тільки із собою вчорашнім і ні з ким більше. А от брати когось за приклад, який надихає – це вже інша історія, більш екологічна до самого себе. До того ж, самооцінка – це наша репутація у власних очах. Ми відповідальні за те, чи тримаємо ми слово перед іншими та перед собою, чи дозволяємо собі обманювати інших і самого себе, чи обираємо бути щасливими зараз, будучи тим, ким ми є, або обмінюємо себе на схвалення інших, залишаючись в образі, який комусь просто зручний.
Все можна змінити
Все, що віддаляє вас від справжнього себе, можна змінити. Просто прийняти рішення, які допоможуть позбутися звичних моделей поведінки та привнесуть у життя новий сенс.
Дозвольте собі відпустити образи, які повільно отруюють із середини. Ми носимо їх із собою роками, не маючи змоги відпустити ситуацію. І це також про екологічне ставлення до себе, адже пробачення – це насамперед наш внутрішній спокій та полегшення. Воно не виправдовує кривдника, але дарує нам свободу від нього. Усвідомте, які ситуації минулого впливають на ваше сьогодення.
Надто велику ціну ми сплачуємо, продовжуючи ображатися роками, отруюючи і себе, і оточуючих. Зробіть власний вибір – простити. Перепишіть свою історію. Необхідно переключити увагу на приємні моменти, щоб поселити в своїй голові нові щасливі спогади.
Бути на своїй стороні – не пригнічувати себе, відстоювати свої бажання та вподобання, не засуджувати себе, дозволяти собі переживати різні почуття, приймати їх. Дозвольте собі відчувати себе різним! Не треба пригнічувати почуття, адже будучи прихованими в глибинах вашої підсвідомості, при певних обставинах не прожиті емоції вирвуться крізь усі побудовані стіни та знесуть на своєму шляху той зручний для інших образ, за який ви тримались роками. І наслідки будуть неминучі.
Не ведіть із собою війну, дозвольте собі прийняти почуття сорому, провини, образи. Проживіть їх та побачите, як вони стануть майже не помітними у вашому просторі, а з часом взагалі перестануть мати для вас сенс.
Живіть власне життя з чітким усвідомленням, що ви маєте на це право. Поверніть собі силу, обирайте себе.
Комментарі