Сертифікат 50 грн бонусом при купівлі квітків на івенти МамаМожет
Подарунки від “Мама Может” – івент-агенства для молодих мам разом з дітками. Бронюйте квітки на події у Києві від нашого партнера!
Якщо звільнити проблему від емоцій – залишиться тільки ситуація. Для того, щоб ефективно вирішити певну задачу, потрібен, як то кажуть, холодний розум. Що ж мається на увазі? Це про «холодну» людину? Про байдужу? Про відчужену?
Зовсім ні. Мова йде про того, хто вміє відчути та ідентифікувати емоцію, що виникає, як результат знаходження людини в певній ситуації. Усвідомлення свого емоціонального стану, вміння ідентифікувати його першопричину та висловити свої почуття з цього приводу є основою вирішення багатьох життєвих завдань.
На початку 20-го століття дуже гостро постало питання щодо необхідності пояснити причини людської мотивації та поведінки в соціумі, адже виявилось, що високий рівень коефіцієнту інтелектуального розвитку (IQ – intelligence quotient) зовсім не гарантує людині успіху в кар’єрі або в соціальній реалізації.
У 1995 році американський журналіст, психолог Деніел Гоулман, що пише для The New York Times та спеціалізується на темі психології та дослідженнях мозку, написав свою книгу «Емоційний інтелект: чому він може означати більше, ніж IQ», що стала проривом у темі досліджень людської поведінки.
Що таке емоційний інтелект?
Емоційний інтелект (EQ – Emotional quotient) – здатність людини розпізнавати і точно ідентифікувати свої емоції, усвідомлюючи, до яких дій вони спонукають.
Людина – частина соціуму, тому вкрай важливо для кожного з нас набути навичок соціальної комунікації. Проте, що ми спостерігаємо повсякчас? Керівник великої компанії, який через авторитарну манеру управління зазнає збитки через значну “течію” висококваліфікованих кадрів у компанії.
Надзвичайно професійний технічний спеціаліст, який може виконувати чіткі задачі, але не спроможний донести необхідну інформацію до замовника, яка б вплинула на кращий кінцевий результат. Або людина, майстер своєї справи, що завжди порушує дедлайни, запізнюється та виконує поставлені задачі за власним відчуттям строків, орієнтуючись на свій настрій та натхнення.
Таким чином він псує свою репутацію, і як наслідок, може бути звільненим з декількох посад або втратить замовників, якщо працює сам на себе. Це ще історія і про ситуації, коли через не озвучені сподівання та власні очікування у людей псуються стосунки з оточуючими та близькими, чи навіть, рідними.
Все це результати недостатнього рівня емоційного інтелекту, що не дозволяє людині зрозуміти інших, «зчитати» їх невербальні прояви, проявити емпатію та спрямувати ці знання на управління своєю поведінкою та стосунками з іншими людьми.
Книга Деніела Гоулмана стала справжнім проривом, що викликала широкий суспільний резонанс і наблизила до розуміння щодо успішного та щасливого життя.
Основою EQ є самосвідомість, самоконтроль, соціальна свідомість, емпатія або вміння налагодити стосунки з оточуючими людьми.
Самопізнання
Людина відчуває свої емоції та може точно визначити, що з нею відбувається.
Гнів чи обурення, ейфорія чи пригніченість, тривожність без причини чи в повній мірі зрозуміле занепокоєння – людина, що здатна визначити свої емоції та зрозуміти, що з нею відбувається, має високий рівень емоційного інтелекту. Здатність усвідомлювати свої емоції дає змогу не занурюватись у непотрібні відчуття, де тривожність можна прийняти за злість, поверхневе захоплення – підмінити закоханістю, а нову цікаву перспективу зробити ціллю в житті та реалізації.
Це глибинні знання, як реагувати на конкретні ситуації:
- не прагнути до розв’язки конфлікту, коли всі учасники сварки на межі істерії
- не боятися зізнатися самому собі в «поганих» емоціях, дозволити собі їх відчувати та взяти за них відповідальність
- не «спричиняти» добро без прохання на те інших
В соціумі прийнято вважати такі емоції, як гнів, злість, заздрість, роздратування, незадоволення, обурення умовно «поганими», тому їх наче не можна відчувати. Тому в більшості з нас є проблеми з ідентифікацією таких емоційних станів, найчастіше ми звикли їх пригнічувати в собі. Це дуже небезпечний навик, адже не прожиті емоції, що накопичуються та не мають змоги бути вираженими, можуть призводити до погіршення емоційного та психічного стану, а іноді призводять і до серйозних психосоматичних розладів.
Самоконтроль
Високий рівень емоційного інтелекту дає змогу взяти відповідальність за своє життя у власні руки та відповідати за результати в житті, не перекладаючи вину на державу, політику, економіку, світову кризу, батьків тощо. Самоконтроль допомагає, щоб негативні емоції, як то гнів, образа, тривожність, втома, не відображались на оточуючих.
Свої результати ми оцінюємо відповідно до прикладених зусиль, власних дій, виключаючи оцінку та аналіз помилок інших. Це здорова оцінка власних можливостей та достоїнств, надання права іншим поводити себе так, як вони це бачать та відчувають, вміння вирішувати конфлікти, не залишаючись заручником образ та переживань на довгі місяці чи роки.
Соціальна свідомість
Емоційний інтелект – це вміння адекватно реагувати на зміни, об’єднувати, а не роз’єднувати людей, представляти чужі інтереси, делегувати повноваження та владу, вселяти віру в краще. Такі люди легко навчаються новому, мають навик ставитися до труднощів без трагедії, жити за принципом «не спробую – не дізнаюсь». Вміння ефективно аналізувати свої дії, бачити та приймати власні помилки, не бути марнославним та не залякувати, не давати порожніх обіцянок – це також ознаки високого рівня емоційного інтелекту.
Емпатія
Емоційний інтелект в широкому розумінні надає можливості розуміти емоції та почуття інших людей, зчитувати на невербальному рівні ознаки їх емоційного стану, що поліпшує процес налагодження стосунків.
Емпатія – це змога налаштуватись на сприйняття інших людей, що знаходяться в різних емоційних станах, прийняти настрій колеги чи опонента, зрозуміти мову тіла та інші неявні прояви їх реальних емоцій.
Базове правило емпатії – не кричати на дитину, що плаче, не з’ясовувати стосунки з агресивно налаштованою людиною, відсутність упереджень щодо способу життя інших людей.
Це вміння зрозуміти і відчути те, про що не говорять:
- не чіпати за живе
- поважати слабкі місця
- бачити та поважати субординацію та ієрархію в колективі
- використовувати навички всіх учасників процесу на благо спільній справі
Навик відчувати та проживати свої емоції, зрозуміти, як вони впливають на нас та на оточуючих людей важливо формувати з самого дитинства.
Система SEL – програма соціального та емоційного навчання
У багатьох країнах у приватних школах запроваджується система SEL (програма «соціального та емоційного навчання» – social emotional learning).
Така система навчання передбачає, що в старших класах початкової школи діти повинні навчитися розпізнавати невербальні знаки того, як хтось себе почуває. У молодших класах середньої школи діти вчаться аналізувати те, що викликає в них стрес або, навпаки, мотивує показати себе з кращої сторони.
Система SEL передбачає, що діти зможуть опанувати вміння слухати і вести розмову таким чином, щоб розв’язати непорозуміння, замість того, щоб його загострити, а також вести переговори та досягати прийнятних для обох сторін рішень.
У деяких країнах ця програма розширила свої межі: до неї долучили програми виховання характеру, профілактику насильства та цькування у школах, профілактику наркоманії та дотримання шкільної дисципліни. Все це сприяє поліпшенню здорової атмосфери навчання, що напряму впливає на успішність.
Формування цих навичок у дітей вкрай важливі, адже вислів, притаманний нашому суспільству «діти дуже жорстокі» змушує глибоко замислитись. У школах в нашій країні процвітає булінг, коли діти цькують слабших, висміюють, а іноді й жорстоко знущаються.
Зараз є «круті» та «задроти», діти самі вирішують міру «нікчемності» через відсутність матеріальних статків у сім’ї. Так повелося, що зазвичай хочуть товаришувати з тими, у кого є бажані гаджети. Мова про внутрішній світ вже не йде, адже з дитинства діти втрачають можливість набути навиків емпатії через соціальні розбіжності.
Розвиток емоційного інтелекту допомагає дітям підняти рівень їхньої свідомості, підкріплює їхню впевненість в собі, навчаючи їх керувати своїми емоціями й імпульсивними діями, вчить їх емпатії.
Емоції vs розумові здібності
Емоційний інтелект (EQ) стає більш важливим за IQ, коли мова йде про сфери, де розумові здібності є відносно менш значущими для досягнення успіху – там, де, наприклад, емоційна саморегуляція та емпатія відіграють більшу роль, ніж суто пізнавальні здібності. Перша сфера, що спадає на думку, – це здоров’я, у тому розумінні, що тривожні емоції та деструктивні стосунки зараховують до факторів ризику у випадках хвороб.
Ще одна залежна від емоцій сфера – це романтичні та емоційні стосунки. Саме тут, як всі ми знаємо, навіть дуже розумні люди роблять надзвичайно дурні речі.
У професійній сфері рівень IQ визначає, чи може кандидат впоратись з когнітивними проблемами, що виникають під час виконання певної роботи. Численні дослідження показали, що показник цього коефіцієнту розумових здібностей передбачає, скільки кар’єрних сходинок людина здатна подолати.
Проте, рівень IQ відходить на задній план, коли мова йде про те, щоб визначити, хто серед низки талановитих кандидатів у межах інтелектуальної вимоги професії може стати найсильнішим лідером. На найвищому рівні моделі компетентного управління, як правило, на 80 чи навіть 100% складаються зі здібностей, котрі ґрунтуються на емоційному інтелекті (EQ).
Низький рівень EQ не означає, що людина дурна чи має погану освіту. Вона може бути гарним спеціалістом, проте, не приносити користь компанії. Нездатність побудувати стосунки з колегами призводить до розладу в колективі або формуванню принципу «один проти всіх та всі проти одного».
Понижений EQ призводить до низької самооцінки та самокритики. Як наслідок – низька мотивація та ініціатива братися за нові завдання.
Проте, якщо такі індивідууми здобувають успіх, великою вірогідністю є те, що на перший план «прорветься» пиха і марнославство. Їх особисті досягнення та самореалізація стають важливішими за колективні цілі, стратегію та місію компанії в цілому. Якщо така людина займає керівну посаду, то скоріше за все, отримавши владу та повноваження, стане диктатором або навіть тираном.
Відповідно до досліджень Career Builder, 71% HR-менеджерів вважають, що рівень EQ важливіший, ніж IQ.
75% відмічають, що для підвищення скоріше оберуть людину з високим EQ. А от 59% респондентів стверджують, що не наймуть людину з низьким рівнем EQ навіть, якщо він набере високі бали по IQ.
Деніел Гоулман у статті для Harvard Business Review пише: «Людина може отримати найкращу освіту, володіти аналітичним складом розуму, вміти генерувати потік видатних ідей, та без високого рівня емоційного інтелекту все одно не зможе стати видатним лідером».
Комментарі