Забути вдома смартфон – нічний кошмар майже для кожного, адже сюжет «життя в телефоні» розгорнувся для нас із вами дуже стрімко. Але ж ми пам’ятаємо, що так було не завжди. Тайм-менеджмент

Життя в онлайні: теорія поколінь

26 Січня 2022

Забути вдома смартфон – нічний кошмар майже для кожного, адже сюжет «життя в телефоні» розгорнувся для нас із вами дуже стрімко. Але ж ми пам’ятаємо, що так було не завжди.

Досліджувати цю тему без урахування розривів поколінь вже неможливо, адже в Україні, як і в багатьох інших пострадянських державах, ментальність населення залежно від віку сильно різниться. Тож, нагадаємо, що народжених до 1980-х рр. відносять до покоління X, 1982-2004 рр – покоління Y, 2005 – наші дні  – покоління Z.

Теорія поколінь

З молоддю, поколінням Z, історія найбільш зрозуміла. Вони народжувалися під час технологічного буму, тож у них скоріше домашній стаціонарний телефон у бабусі викликає більші запитання, ніж новітня модель смартфону, яку вони легко можуть освоїти без інструкції. Іноді здається, що нерозривний зв’язок із будь-яким технічним приладом та взагалі новітньою технологією вже «зашитий» у їхніх ДНК.

Y-ки пережили наче квантовий стрибок. На наших очах світ став динамічно змінюватись і дав можливість особисто відчути всі переваги, а для когось, можливо, і недоліки, розвитку технологій. 

Наші діти не знають про існування відеомагнітофонів та пунктів обміну відеокасет, про це хіба що в старих фільмах можна побачити. Та, навіть, і CD-дисків вони вже не знають. А навіщо? То вже сива давнина в їх уяві. А ми все наживо пам’ятаємо: від доступу в інтернет через модем від стаціонарної телефонної лінії, що супроводжувався звуком, який ні з чим не сплутаєш, до маленького кнопкового Siemens або Nokia, запис курсових робіт на дискети, касетні кнопкові плеєри. 

Тепер в наших руках тільки смартфон, цілий світ, – вагома частина життя, якою ми керуємо пальцем по екрану.

А що ж говорити про наших батьків? Покоління Х пережило фізичні війни, технологічні, а про зміну ментальності взагалі потрібно написати окремий матеріал… Для них світ змінився до невпізнаваності. І що цікаво, нам здається, що їм має подобатись досліджувати всі «ніштячки» сучасного життя, а в результаті спостерігаємо зовсім іншу картину.

Світ перейшов в онлайн

Ну що ми не можемо зробити зі смартфону, який має доступ до інтернету? Це наша супер-сила, адже купити одяг, продукти, замовити готову їжу, сплатити комунальні, зробити будь-які інші платежі ми можемо з легкістю. Чого не можна сказати про людей старшого покоління.

Найбільш значущими є питання сплати комунальних платежів онлайн, отримання пенсій на картку та можливість зробити покупки й оформити замовлення за допомогою сервісних додатків у смартфонах чи планшетах. Усім відомо, що краще не приходити до Ощадбанку в період сплати комунальних платежів з 05 по 20 число будь-якого місяця, адже там завжди шалені черги до кас, переважно людей літнього віку. Крім того, на початку місяця в період видачі пенсій на Укрпошті також справжній наплив, тож краще оминати її стороною. 

Звичайно, не можна зменшувати роль живої комунікації в цих процесах, адже піти, вистояти в черзі, поспілкуватись, обговорити новини з телевізора – то частина їх життя, звична та рідна їхньому серцю. Пенсіонерам набагато важче прийняти зміни, тож, залишаючи свої звички при собі, вони так почуваються безпечніше.

Фінансова грамотність: невтішні реалії

Опинившись в ізоляції на карантині та не маючи змоги продовжувати робити все по-старому, як звикли, літні люди залишились сам на сам зі своїми потребами. Та, чи можна в цьому суцільно звинувачувати державу, мовляв, немає в нас платформи та бази для забезпечення пенсіонерів необхідними сервісами?

Очевидно, що катастрофа з розумінням фінансової сфери на базовому рівні всього населення в нашій країні – це актуальна проблема.

За даними USAID реалії дуже невтішні: Україна посідає останнє місце в дослідженнях щодо фінансової грамотності. В 2018 році ми своїми результатами наздогнали Польщу зразка 2016 року, тож тепер розділяємо останнє місце з поляками у Східній Європі.

Саме тоді, як в школах Європи вже давно запровадили предмет фінансової грамотності, в Україні продовжують засипати дітей списками необхідної художньої літератури, яким кінця і краю не видно. 

Чомусь вважається, що дуже важливо зробити переказ «Енеїди», вивчити «Реве та стогне», перечитати тричі «Кайдашеву сім’ю» , а от що таке фінанси та як почати ставитись відповідально до своїх власних (адже більшість школярів мають свої кишенькові гроші, що подекуди перевищують розмір середньої пенсії пересічного пенсіонера) чомусь вчити не поспішають. Винятком є приватні школи, але то, як кажуть, зовсім інакша історія.

Дуже позитивний результат опитування – 70% респондентів хотіли б, щоб їх діти в школі отримували знання щодо особистих фінансів.

Та якщо у майбутніх поколінь є всі шанси на нововведення та покращення, приватні курси, допомогу та вплив батьків, то літні люди тут і зараз залишились відірваними від життя, втративши звичну стабільність.

Карантин дав міцний поштовх, як державі, так і приватним підприємствам зробити значні кроки задля забезпечення людей літнього віку можливостями щодо менш болючого перетину грані між дверима банку та екраном мобільного пристрою. Проте, поки що це робити досить непросто.

Бар’єр на шляху до технологічної обізнаності

За даними опитування від Liga.net маємо наступні причини, через які літні люди не володіють навичками, як мінімум, онлайн-платежів:

  1.   Не хочуть вчитися новому та отримувати сучасні навички.
  2.   Не розуміють, як працюють алгоритми оплати.
  3.   Не довіряють системам онлайн-платежів та не мають впевненості в їх безпеці.
  4.   Мають старі моделі комп’ютерів/телефонів, які не дозволяють провести операції, або навпаки мають в користуванні сучасні незрозумілі їм, незвичні пристрої, в яких важко розібратися.
  5.   Не знають, де можна провести такі фінансові операції.
  6.   Не довіряють банкам та банківським карткам.
  7.   Відсутність інтернету/мобільного інтернету
  8.   Попередньо негативний досвід онлайн-платежів (зникли платежі, вкрадені гроші, недоставлені товари з попередньою оплатою тощо).

Тож, небажання вчитися та освоювати нове – це, як бачимо, основний бар’єр на шляху до їх технологічної обізнаності. І це не дивно, адже відпустити старе та відкритися новому для них важче, ніж простояти в черзі в банку півдня. Ну і надійніше, як показує опитування.

Усі люди різні й старше покоління – не виняток. Серед них є багато молодих серцем і душею, що прагнуть встигнути максимум. Коли є бажання, то і навчатися новому та складному для них, також набагато легше. 

Наскільки міцний між нами й батьками контакт, наскільки налагоджена емоційна та контекстна взаємодія, настільки ми здатні впливати на їх безпечний і комфортний перехід з минулого в сучасне сьогодення. Наша підтримка та бажання заохотити – першорядний must have, а потім вже можна адресувати державі всі недоліки образотворчої системи.

Світ і наша країна в тому числі рухаються вперед. І якщо почати розбиратися, то можливості до опанування навичок користування інтернетом, а наразі й системою онлайн-платежів, існує в Україні далеко не одна.

Сервіси для покращення цифрової грамотності

По-перше, оператори мобільного зв’язку пропонують нам поділитися з батьками розробленими формами навчання щодо користування смартфоном. Ми так любимо робити подарунки у вигляді нових гаджетів, які на наш погляд, що зрозуміло, дуже полегшують життя. Проте забуваємо, що подекуди літній людині навіть згадати, як той смартфон без кнопки «вкл» вмикається, дуже непросто. Кнопкові телефони не можуть забезпечити доступ до різноманітних сервісів, отже, опанувати смартфон літнім людям потрібно і наше завдання в цьому допомогти.

По-друге, інформаційні портали проводять роз’яснювальну роботу та пропонують дуже розгорнуті інструкції з покроковим алгоритмом налаштування, наприклад, отримання пенсії на картку Приватбанку. Звісно, пенсіонерам знадобляться копії всіх юридичних документів, що засвідчують особу, в електронному вигляді, але ж навчити сфотографувати аркуш паперу ми з вами точно зможемо.

По-третє, спільні образотворчі проекти також набувають своєї сили та ефективності. Прикладом може бути кооперація Liga.net та Visa «Нескладний інтернет: переведіть бабусю в онлайн». Детальний гайд по важливим питанням від найпростішого, як вмикається комп’ютер, до того, як зареєструвати свою електронну пошту, створити профіль в сервісному додатку, додати дані картки та сплатити послуги.

Окрім того, в столиці на базі Центру захисту киян безкоштовно проводиться навчання на курсі «Твій друг – смартфон».  Тут кожного бажаючого  навчать володіти смартфоном, реєструватися в Viber, Skype, Telegram та навіть допоможуть освоїти соціальні мережі. 

В Центрі покажуть сайти та додатки, де можна, знову ж таки, сплачувати комунальні, подавати показники лічильників, замовляти ліки. Розтлумачать, як стати в чергу до сімейного лікаря онлайн та нададуть багато інших корисних рекомендацій. Навчання проходить 1 раз на тиждень по 2 години, термін курсу – 4 тижні. Для реєстрації не потрібні жодні документи, треба тільки звернутися на гарячу лінію за телефоном 8 800 30 20 19 та зареєструватися в найближчу групу.

Ну і наостанок, звичайно, на платній основі можна проходити навчання в групах чи індивідуально в приватних центрах. Вартість в столиці варіюється в середньому від 1200 грн. за курс. Чи можуть собі дозволити таку розкіш пенсіонери – навряд чи. Та чи можемо ми, їх діти, заохотити та взяти на себе витрати й подарувати перепустку в нове життя, вирішувати кожному з нас.

Взяти на себе постійно сплату хоча б їх комунальних платежів, якщо зовсім немає змоги долучити їх до онлайну, також може бути нашим свідомим вибором та відповідальністю.

Грішити на державу – це перше, що спадає на думку. Дійсно, прогалин – сотні. Проте, елементарні знання ми можемо надати нашим батькам самостійно, показати сайти, де вони можуть спробувати навчатись, заохотити їх до цього. Однак не кожен пенсіонер має уважних та небайдужих дітей та онуків. Це одвічне питання самотніх та покинутих. І це сумно. Поле не пахане щодо забезпечення державою їх гідної старості.

Давайте зробимо принаймні те, що в наших з вами власних силах: не залишимо своїх рідних осторонь та спробуємо, залишивши свої роздратування від їх нерозуміння найпростішого, донести користь, важливість та доступність навчання онлайну. 

Редактор: Яна Кононова
Поделиться:
  • #
  • #
  • #
  • #

Комментарі

Реєструйся і отримуй більше інформації

Lorem Ipsum - это текст-"рыба", часто используемый в печати и вэб-дизайне. Lorem Ipsum является стандартной "рыбой" для текстов на латинице с начала XVI века. Ще якись текст в кінці

ZDOROVOstyle рекомендує

Найближчі події

Переглянути ще Переглянути ще