Ми хочемо мати впевненість у нашому завтра, але закриваємо очі на неясне сьогодення. Світ змінився за минулі 20 років до непізнаваності. Чому ж подекуди ми сумніваємось, що наступні 20-ть років принесуть нам ще більш глобальні зміни? І чому ж покищо більшість із нас вважає, що ніяк особисто вплинути на наш спільний спадок майбутнім поколінням не може? Охорона довкілля

Циркулярна економіка та природа: які прогнози?

25 Січня 2022

Ми хочемо мати впевненість у нашому завтра, але закриваємо очі на неясне сьогодення. Світ змінився за минулі 20 років до непізнаваності. Чому ж подекуди ми сумніваємось, що наступні 20-ть років принесуть нам ще більш глобальні зміни? І чому ж покищо більшість із нас вважає, що ніяк особисто вплинути на наш спільний спадок майбутнім поколінням не може? 

Весь цикл розвитку економіки будь-якої країни зосереджений на виявленні та задоволенні потреб людини. Ринкові відносини базуються на балансі попиту та пропозиції і ні для кого не секрет, що допоки буде попит, буде рости й пропозиція. Адже питання «а де ж гроші?» тут не стоїть відкритим: гроші там, де задовольняється потреба. А потрібно нам усе більше й більше.

Принцип стійкого розвитку

Задоволення потреб нинішнього покоління за таких умов, щоб уникнути нанесення збитків для можливості нашим нащадкам задовольняти свої власні, називають принципом стійкого розвитку. Мова йде про баланс, де метою є поєднання та ефективна взаємодія соціальних, економічних та природних аспектів.

Людина – вагома складова екосистеми під назвою планета Земля. Ми живемо тут зі своїми процесами, інтересами, забаганками, що мають на меті створення комфорту, тому постійно щось продукуємо. У минулому столітті відбувся бум якості життя, – рівень комфорту виріс, технології стрімко покращили та полегшили наше існування. За рахунок чого це могло відбутися? За рахунок відносно дешевих природних ресурсів, в тому числі енергетичних.

 У 21 столітті ресурси стали більш важкодоступні, тому вони стали в рази дорожчими. Фінансові витрати на видобуток тієї ж нафти значно виросли. І наразі бути впевненими, що майбутні покоління при збереженні нинішніх процесів розвитку економіки зможуть претендувати на ті ж самі об’єми та взагалі наявність цих ресурсів, ми, на жаль, не можемо.

І тут постає питання: чи мусить людство зменшити звичний рівень споживання та переглянути свої запити в потребах вже сьогодні? І якщо так, то як це зробити? Відповіддю може стати побудова системи циклічної економіки.

Що таке циркулярна економіка?

Економіка замкнутого циклу (циркулярна економіка – circular economy) – стійка економічна система, що вписується в природну екосистему.

Наразі тема скорочення відходів є найбільш обговорюваною. Так, у більшості країн є проблеми на законодавчому рівні щодо регулювання цього питання. Та якщо відійти від одвічного політичного аспекту, то що виходить на передній план? Рекомендація еко-активістів щодо зменшення кількості відходів.

Купувати виважено продукти харчування, речі та інші предмети вжитку, щоб мінімізувати відходи. Наприклад, якщо ти купуєш зубну пасту, то допоки не використаєш весь тюбик повністю, нову не купуй. Та чи вирішить це проблему на глобальному рівні, адже все одно залишиться тюбик, який треба буде якось утилізувати?

Що може бути альтернативою? Зубний порошок, пресований в таблетках, який можна купувати в багаторазову тару поштучно. Мінімізує це кількість відходів? Частково – так. От тільки відходи від споживання – це верхівка айсберга, адже їх переважна більшість створюється саме на початку процесів виробництва товарів.

Основою циркулярної економіки є те, що ланцюг «видобуток ресурсів – виробництво – споживання – утилізація» замкнутий в безперервний цикл, де відходи слугують поновленим ресурсом для виробництва.

Багаторазове використання однієї й тієї ж сировини зменшує рівень збитків оточуючого середовища та скорочує утворення відходів на 80%.

Базові принципи побудови циркулярної економіки

  • Виробництво товарів, що мають великий строк експлуатації та позбавлені принципу «запланованого застарівання».

Приводом для викриття змови виробників щодо скорочення строку експлуатації товарів для спонукання повторної купівлі стала історія з лампами накалювання. У 1880 році Томас Едісон винайшов лампу для освітлення, що була створена ним із використанням вуглецевої нитки накалювання. З самого початку покупцями стали представники елітних прошарків суспільства, які були прихильниками технологічних винаходів, тому вони замовляли комплексні системи освітлення, які компанії-виробники встановлювали в будинках та брали їх на платне обслуговування. 

Помічаючи, що покупці не дуже хотіли платити гроші за періодичну заміну перегорілих світильників, компанії прагнули виготовляти лампи з тривалим строком служби. Однак, час минав і електричне опалення набуло поширення та стало масовим явищем, тому компанії вирішили змінити бізнес-модель, зменшивши строк служби ламп та замінивши вуглецеву спіраль на тонку вольфрамову.

При цьому додаткові трати на заміну ламп тепер лягали на плечі споживачів. Так виник сумнозвісний картель «Фебус», членами якого за домовленістю стали такі відомі компанії-виробники освітлювальних ламп, як німецький Osram, британський Associated Electrical Industries  та американська General Electric (що діяла через британське представництво). 

Результатом їх кооперації стала домовленість скоротити строк служби своїх ламп до 1000 годин. Подробиці цієї змови стали відомі через десятки років, коли журналісти стали проводити масові розслідування.

Цей картель був найвідомішим прикладом «запланованого застарівання». Проте, такий підхід взяли на озброєння й інші галузі. Наприклад, у 1920-х рр, коли автомобільна промисловість тільки набувала розвитку та популярності, велася запекла конкуренція між компаніями Ford та General Motors. Остання скористалася принципом маніпуляції на застарілості й почала випускати автомобілі з відміткою року випуску, тим самим заохочуючи споживачів купувати найновішу модель, що однозначно тішило самолюбство власників.

Цей приклад змушує звернути увагу на свідомий підхід до споживання. Адже в цілому потреби змінювати щороку, наприклад, свій смартфон на новий, немає, а набути статусу та стати частиною спільноти новаторів, – то вже про самолюбство, а не споживчі потреби.

  •  Виробництво без залишків.

В природній екосистемі залишки одного процесу життєдіяльності стають їжею для іншого. Циркулярна економіка прагне відтворити процес, де будь-які матеріали, що ми використовуємо для задоволення потреб, повертаються потім знову в економічний цикл, замикаючи його.

Існує два основних цикли: переміщення органічних та технічних (неорганічних) залишків виробництва.

Органічні відходи ми можемо повернути в біосферу, де вони стануть їжею для інших мікроорганізмів. Ми не повинні це спалювати, адже при такому процесі утилізації ми втрачаємо додаткову цінність та окрім цього процес потребує додаткових фінансових витрат. Циклічна економіка працює саме тоді, коли ми максимально довго утримуємо в процесах залишки виробництва і можемо при цьому отримати фінансову вигоду.

Наприклад, при виробництві продуктів харчування формується запас харчових відходів. Можна їх компостувати, проте, це не має додаткової фінансової вигоди й до того ж перегнивання  призводить до виділення в повітря газу метану, що є шкідливим. Тому, в циклічній економіці використовують прилади для анаеробного зброджування, що за допомогою біому запускає процес безкисневого перегнивання. Метан при цьому виокремлюється приладом та використовується для виробництва енергії, що є першою цінністю. Потім компост можна продати, адже він позбавлений шкідливого газу. Це – друга цінність. Третя – добриво для грунту, що відновлює родючість.

Використання відновлюваної енергії сонця, вітру, води та хімічних зв’язків живих організмів також запобігає виснаженню природних ресурсів. Наслідувати природу – бажана ціль у запровадженні моделі циркулярної економіки.

Щодо технологічних відходів ситуація дещо складніша, адже на меті – максимально довгострокове утримання їх в технологічних процесах самого виробництва.

Тому, важливо робити акцент не на фактичному володінні самим товаром, а на використанні його корисних властивостей. Тобто, виробник стимулює не купівлю товару, а доступ до володіння ним.

Прикладом цього може бути продаж систем освітлення для промислових підприємств, де власник купує приміщення з урахуванням розробленої системи освітлення, життєздатність якої підтримує постачальник освітлення за плату. Тобто, не купити та вкрутити лампочки, а придбати світло в прямому розумінні. А от як воно там буде обладнано і як будуть проводити післяпродажне обслуговування – це вже не завдання власника приміщення. Мета – максимально довгострокове використання властивостей приладів освітлення.

Такий принцип циркулярної економіки до того ж створює додаткові робочі місця, адже регулярне проведення сервісного обслуговування потребує робочої сили.

  •  Поширення форми спільного або повторного споживання.

Обмін автомобілями (car sharing service), де машини не купують, а беруть в оренду. Теж саме стосується й одягу. До речі, український сервіс оренди одягу Oh My Look в 2020 році запровадив послугу «Підписка на гардероб», що дає змогу кожного місяця вибрати для себе капсулу одягу, яка береться в оренду. Крім того, за таким же принципом в оренду можна взяти літній набір одягу для відпустки і навіть разом з валізою.

Принцип – багато товарів можуть слугувати багаторазово, тож не потрібно нагромаджувати зайві речі у себе вдома, якщо їх можна орендувати.

  •  Модернізація та оновлення.

Багато світових виробників запровадили збір старих приладів власного виробництва, які можна розібрати на деталі для повторного використання. Навіть славнозвісна компанія Apple приймає старі прилади для того, щоб дістати та використати повторно деякі деталі, що виготовлені з дорогих та вже важкодоступних порід металів. Цей принцип має на меті отримати максимально можливу вигоду з товарів, які були створені давно, для запобігання поновленню виробництва, що шкодить оточуючому середовищу.

  •  Поширення віртуалізації товарів та послуг, що скорочує витрати на виробництво.

Як приклад, все частіше люди купують книжки в електронному вигляді, а не в друкованому. Оплата рахунків здійснюється за допомогою онлайн-сервісів без друку квитанцій та чеків. Багато видань вже повністю перейшли на електронні версії та залишили друковані глянці в далекому минулому.

Згідно прогнозів консалтингової компанії McKinsey (Europe’s circular-economy opportunity), перехід на економіку замкнутого циклу забезпечить Європі збільшення щорічного доходу на 1,8 трлн євро до 2030 року.

Більше того, за даними досліджень McKinsey така модель допоможе працевлаштувати 600 млн чоловік. В лінійній економіці 80% енергії витрачається на видобуток первинної природної сировини. На цьому етапі задіяні 20% співробітників. Інша картина при циклічній моделі економічного розвитку: 80% задіяні на етапах переробки, оновлення, ремонту, підтримання якості, й тільки 20% задіяні на етапі енерговитрат.

Чому варто переходити на економіку замкнутого циклу?

Згідно досліджень Ellen MacArthur Foundation перехід на економіку замкнутого циклу в глобальному масштабі дозволить:

  1.   На 25% скоротити споживання енергії та ресурсів
  2.   Замінити на 50% первинні ресурси вторинними
  3.   Вдвічі збільшити строк експлуатації товарів.

Від впровадження економіки замкнутого циклу залежить досягнення багатьох Цілей стійкого розвитку, що були прийняті ООН в 2015 році. Особливо це стосується програм «Відповідальне споживання та виробництво», «Недорога та чиста енергія», «Стійкі міста та населені пункти», «Боротьба зі змінами клімату», «Збереження морських екосистем та екосистем суші».

Редактор: Яна Кононова
Поделиться:
  • #
  • #
  • #
  • #

Комментарі

Реєструйся і отримуй більше інформації

Lorem Ipsum - это текст-"рыба", часто используемый в печати и вэб-дизайне. Lorem Ipsum является стандартной "рыбой" для текстов на латинице с начала XVI века. Ще якись текст в кінці

ZDOROVOstyle рекомендує

Найближчі події

Переглянути ще Переглянути ще