Сертифікат 50 грн бонусом при купівлі квітків на івенти МамаМожет
Подарунки від “Мама Может” – івент-агенства для молодих мам разом з дітками. Бронюйте квітки на події у Києві від нашого партнера!
Існування нашої цивілізації на Землі призвело не тільки до цілком заслуженої гордості за різноманітні винаходи і досягнення, що підносять людство, але й до небажаних шкідливих наслідків. Одним із них є глобальне потепління, яке впливає не тільки на нас, але й на майбутні покоління. Основною причиною цього явища стало спалювання палива з корисних копалин. Це призводить до скупчення вуглекислого газу у нижніх шарах атмосфери та утримання надлишкового тепла.
Тільки вдумайтесь – за даними досліджень ВООЗ, за останні 130 років температура в світі зросла приблизно на 0,85°С. А вже за останні 25 років темпи глобального потепління прискорилися і перевищили 0,18°С за десятиріччя. На перший погляд здається, це не такі й великі цифри, так? Але вони спричиняють підвищення рівнів моря, танення льодовиків, збільшують кількість та інтенсивність метеорологічних явищ, які призводять до тяжких наслідків.
Крім очевидних загроз, які несуть людству стихійні лиха, на життя і здоров’я людини небезпечно впливають коливання погоди.
Клімат, до якого організм людини звикав впродовж століть змінився
Інтенсивні короткочасні коливання погоди викликають гіпертермію (тепловий стрес) або гіпотермію (надмірне охолодження), які підвищують рівень смертності від серцево-судинних та респіраторних захворювань.
За статистикою ВООЗ, рекордно високі температури в Західній Європі влітку 2003 року спричинили на понад 70 тис. смертей більше, ніж було зафіксовано за аналогічні періоди у попередні роки. Уявіть собі, що температура вночі значно перевищує 30°С, а вдень сягає 48°С – такий температурний рекорд було зафіксовано у португальській парафії Амарележа. Звичайно, що таке велике навантаження дуже негативно впливає на стан нашого організму.
Крім того, вкрай висока температура спричиняє підвищення рівня озону та інших забруднювачів у повітрі, що також посилює і ускладнює перебіг серцево-судинних та респіраторних хвороб, особливо серед осіб похилого віку.
“Вік” хвороб і групи ризику
Кліматичні зміни впливають на стан здоров’я не тільки літніх людей. На жаль, до зони ризику потрапляють і діти, і дещо в меншій мірі інші вікові групи. За останні роки інфаркт, інсульт та інші серцево-судинні хвороби (і не лише вони), помолодшали приблизно на 30 років. Такі захворювання, якими раніше страждали переважно особи літнього віку, сьогодні трапляються і серед молодих людей – у практиці лікарів відомі випадки інфарктів у юнаків 18, 20, 25 років.
Групи ризику виділяють і за географічними та геополітичними ознаками – це жителі невеликих країн, що розвиваються, острівних держав і інших прибережних районів, гірських районів, а також жителі мегаполісів. В Україні близько 70 відсотків населення мешкає у містах, тож все це безпосередньо стосується нас з вами і вже сьогодні.
Відмінити глобальне потепління ми не в змозі, але потурбуватися про своє здоров’я цілком спроможні. Наприклад, для профілактики хвороб серця потрібно лише відповідально ставитися до себе і свого організму.
Лікарі радять після 30 років слідкувати за артеріальним тиском (гіпертонія), контролювати рівень цукру в крові (діабет), а після 35 років перевіряти рівень холестерину в крові (атеросклероз). І головне – найчастіше серцево-судинні хвороби спричиняє наша власна поведінка і звички: брак фізичної активності, нездорове харчування, куріння та зловживання алкоголем. Змінивши таку поведінку, ми вже суттєво знизимо ризик виникнення хвороб.
Інші загрози
Крім ускладнень серцево-судинних хвороб, від яких в Україні помирає найбільше людей, є й інші небезпеки. У сильну спеку підвищується рівень наявності пилку рослин, а це викликає астму, від якої потерпають близько 300 мільйонів людей у світі. Поступове та постійне підвищення температури тільки посилює складності перебігу цієї хвороби.
Також зміни клімату можуть призвести до географічного перерозподілу переносників хвороб, в тому числі таких комах, що поширюють малярію і денге. В Європі підвищується ризик «екзотичних» захворювань, які раніше були притаманні лише жарким країнам.
Глобальне потепління викликало й появу нових моделей спалахів інфекційних хвороб, що виникають у зв’язку зі змінами екосистем і становлять небезпеку для здоров’я людини.
Як нам діяти в цій ситуації?
Раціональний підхід до використання ресурсів значно послабить вплив глобального потепління. І це неодмінно покращить стан нашого здоров’я та умов життя.
Наприклад, віддавши перевагу прогулянці пішки або велосипедом замість автомобільної поїздки, можна зменшити власний «вуглецевий слід». Адже обсяги викидів вуглецю саме з вашого «залізного коня» вже будуть меншими. Звичайно, йдеться про невеликі відстані. Рушати пішки в Карпати, напевно, буде зайвим – якщо тільки це не спланований квест на витримку. Тож зменшити залежність від автотранспорту – цілком досяжна мета. Крім того, це стане вашим екологічним внеском у глобальну турботу про природу.
І ще трохи цифр для роздумів – за даними ВООЗ, побутове забруднення повітря викликає близько 4,3 мільйона смертей щороку, а забруднення повітря в навколишньому середовищі – близько 3,7 мільйона смертей на рік. Отже, менша залежність кожної людини від автомобільного транспорту та більший рівень фізичної активності можуть знизити загальні показники смертності протягом кількох майбутніх десятиліть.
Подальші зміни клімату, за оцінками ВООЗ, додатково спричинятимуть близько 250 тис. смертей щороку в період з 2030 до 2050 року. Тож давайте вже сьогодні турбуватися про наших дітей та майбутні покоління. Адже для нас не є складним завданням – скоротити свій особистий «вуглецевий слід».
Споживати менше продуктів тваринного походження, виробництво яких шкодить природі. Намагатися використовувати енергоефективні та чисті носії. Набір цих, на перший погляд незначних кроків в сукупності матиме глобальний вплив та допоможе міжнародним організаціям і державам світу значно скоротити викиди парникових газів. Почнемо з себе і будьмо здорові!
Комментарі